Сьогодні, 19 березня, відзначає свій 91-й день народження талановита письменниця-шістдесятниця, лауреат Шевченківської премії Ліна Костенко.

Ліна Василівна народилася у Ржищеві Київської області 19 березня 1930 року.

Свою першу поетичну збірку «Проміння землі» Костенко видала у 1957 році. З 1961 до 1977 року її твори не друкувались, однак її поезія поширювалась самвидавом.

Серед найвідоміших творів Костенко – поеми «Берестечко», «Маруся Чурай», збірки поезії «Вiтрила», «Сад нетанучих скульптур», а також перший прозовий роман «Записки самашедшого», який вона написала у 2010 році.

За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» була удостоєна Державної премії ім. Шевченка.

Ліна Костенко також є лауреатом премії імені Олени Теліги, премій Антоновичів та Петрарки, нагороджена відзнакою президента України та орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. А ще вона – почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

З цієї нагоди здобувачі Чернівецького професійного ліцею сфери послуг вітають письменницю з днем народження та влаштували поетичний флешмоб, цитуючи її слова.


Всеукраїнський флешмоб відеочитань до дня народження Ліни Костенко. Вірш «Страшні слова, коли вони мовчать» декламує Богдана Бузіле здобувачка освіти Чернівецького професійного ліцею сфери послуг

 #_Вітаю_Ліну_Костенко


Всеукраїнський флешмоб відеочитань до дня народження Ліни Костенко. Вірш «Крила» декламує Вікторія Калашнікова здобувачка освіти Чернівецького професійного ліцею сфери послуг

 #_Вітаю_Ліну_Костенко

Всеукраїнський флешмоб відеочитань до дня народження Ліни Костенко. Вірш «І як тепер тебе забути?» декламує Ірина Гостюк здобувачка освіти Чернівецького професійного ліцею сфери послуг

 #_Вітаю_Ліну_Костенко



 Слово на часі

 

    У світі лютує пандемія Ковід-19. Україна готується до найгіршого сценарію. Наступні місяці будуть найскладнішими. 

    В усіх на слуху нове слівце — ЛОКДАУН: «Країни Європи зачиняються на повторний жорсткий локдаун: Франція, Німеччина, Велика Британія, Чехія уже запровадили жорсткі обмеження. Хоч це країни з дуже потужними медичними системами й ресурсами. Ми зараз не збираємося йти цим шляхом та вводити локдаун цілої країни. Але якщо побачимо подальше погіршення ситуації, то це фактично змусить уряд вдатися до більш жорстких обмежень» (з газети). 

     Що ж таке ЛОКДАУН?

    Як і багато інших сучасних термінів, слово примандрувало до нас з англійської мови. В американському її варіанті іменник LOCKDOWN уживають з першої половини 1970-х років у значенні «блокування, сувора ізоляція». Спершу він стосувався… в’язниць. Так називали жорстку ізоляцію ув’язнених як запобіжний захід проти можливих повстань і безладів. 

   Згодом слово LOCKDOWN «вийшло за межі» буцегарень і почало означати суворі заходи безпеки також і в інших місцях. Коли, наприклад, людям забороняють залишати приміщення або входити в нього під час надзвичайної події (пожежа, затоплення, землетрус, атака терористів тощо). 

 У наші дні ЛОКДАУНОМ називають викликаний пандемією Ковід-19 жорсткий загальнодержавний карантин, при якому обмежувальні заходи набувають всеохопного, тотального характеру. Роботу припиняє все, що не є абсолютно необхідним для життєдіяльності країни, а громадяни потрапляють у таку сувору ізоляцію, що їм не лишається нічого іншого, крім як сидіти вдома. 

 Саме в такому значенні термін поширився мовами світу. Доки не винайдено вакцини, локдаун лишається фактично єдиним дієвим способом розірвати ланцюг заражень, стримати епідемію й не допустити колапсу медицини.

 Іменник LOCKDOWN утворено шляхом субстантивізації фразового дієслова LOCK DOWN «забороняти, обмежувати» (дієслово LOCK «замикати на замок» + прислівник DOWN «завершеність дії»). 

 В українській мові є ще одне запозичення такого типу: НОКДАУН «стан боксера під час бою, коли він від удару супротивника втрачає координацію рухів і орієнтацію, але за 10 секунд готовий продовжувати бій» (< KNOCKDOWN «нищівний удар; кулачний бій»). 

 Загалом в англійській мові, надто в американському варіанті, чимало слів, утворених за цим зразком. Ось лише деякі: 

 🔹 BREAKDOWN «поломка механізму, машини; аварія; виснаження; розвал, розпад»; 

 🔹 CLAMPDOWN «сувора заборона; припинення діяльності»; 

🔹 CRACKDOWN «силовий вплив, каральні заходи; придушення протестів; розгін демонстрацій»; 

 🔹 CUTDOWN «скорочення витрат»; 

 🔹 LETDOWN «ослаблення, уповільнення; падіння, погіршення»; 

🔹 PLAYDOWN «повторна, вирішальна партія або матч (після нічиєї)»; 

🔹 SHAKEDOWN «вимагання, шантаж; обшук, шмон»; 

 🔹 SHUTDOWN «припинення роботи; закриття підприємства; несправність; закриття комп’ютерної програми».

Джерело: Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України

 

Ще одна намистинка до скарбнички самоосвіти )))




 

ВІДОМІ ТЕРМІНИ ПРОВЕДЕННЯ ЗНО-2021 



Наказом Міністерства освіти і науки України від 30 вересня 2020 року № 1210 затверджено календарний план підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року.

Відповідно до наказу реєстрація осіб для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні триватиме з 1 лютого до 5 березня 2021 року. Керівники закладів освіти зможуть зареєструвати учнів (слухачів, студентів) для проходження ДПА у формі ЗНО до 1 березня 2021 року.

До 30 квітня 2021 року зареєстровані учасники зможуть завантажити зі своїх інформаційних сторінок запрошення-перепустки, де буде зазначено час і місце проведення тестувань.

Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання почнеться 21 травня тестуванням з хімії і завершиться 15 червня тестуванням з географії. Тестування з іспанської, німецької, французької мов відбудуться 24 травня, з англійської мови – 25 травня, з математики – 28 травня, з української мови, української мови і літератури – 1 червня, з історії України – 4 червня, з фізики – 7 червня, з біології – 10 червня.

Інформацію про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з усіх навчальних предметів буде розміщено на інформаційних сторінках учасників тестування до 30 червня 2021 року.

Також повідомляємо, що зміст сертифікаційних робіт відповідатиме програмам зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженим наказами Міністерства освіти і науки України від 26 червня 2018 року №696, від 20 грудня 2018 року №1426, від 04 грудня 2019 року №1513.

Офіційна інформація щодо ЗНО 2021 зі зразками демонстраційних робіт ЗНО з української мови та ЗНО з української мови й літератури

 

Офіційна інформація щодо ЗНО 2021 зі зразками демонстраційних робіт ЗНО з української мови та ЗНО з української мови й літератури

 



У 2021 році в переліку навчальних предметів, із яких проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, виокремлюють 1) українську мову та 2) українську мову і літературу. Відтак випускники, які завершують у 2021 році здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО: сертифікаційну роботу з української мови; сертифікаційну роботу з української мови та літератури.
Випускники закладів загальної середньої освіти, а також учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які у 2021 році здобудуть повну загальну середню освіту, мають вибрати українську мову як обов’язковий предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Зміст сертифікаційної роботи з української мови і літератури визначено Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України. Програму розроблено на основі чинних навчальних програм з української мови і літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.

22 травня 2019 року Кабмін ухвалив нову редакцію Українського правопису.
Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 29.07.2019 № 1033: у завданнях зовнішнього незалежного оцінювання протягом п’яти років будуть використовуватися норми Українського правопису, які не зазнали змін. Тобто завдання, які стосуються норм Українського правопису, будуть ґрунтуватися тільки на тих усталених нормах, які не змінилися.
В Українському центрі було ухвалено рішення: протягом п’яти років не вважати помилковим написання слів згідно з нормами попередньої редакції правопису. Іншими словами екзаменатори позначатимуть написання слів, що не відповідатиме чинному правопису, однак у загальному обліку не враховуватимуть його — такі помилки не вплинуть на загальний бал учасника тестування за написання власного висловлювання.




19 березня День народження святкує душа української

 поезії - Ліна Костенко



Її слово надихає та окрилює. А головне - об'єднує нас навколо спільних цінностей та української ідеї. Зі святом, Ліно Василівно З 90-літтям!Здоров'я, щастя, любові, поваги, натхнення, Божої ласки. Многая літа!❤️