Мова має значення!

Щороку сьогодні, 21 лютого, мільйони людей у всьому світі відзначають День рідної мови. Уперше про нього оголосила Організація Об'єднаних Націй у 1999 році з метою відзначення та просування різноманітності мов, а також захисту та підтримки мовної ідентичності.

Рідна мова є важливою складовою культурної спадщини кожної людини, адже через неї ми виражаємо думки, почуття, ідеї, а також взаємодіємо зі світом. Кожна має власну історичну цінність, що потрібно дбати та зберігати для наступних поколінь. На жаль, сьогодні, згідно з даними ЮНЕСКО, близько 6000 мов світу знаходяться під загрозою зникнення.

Відзначення свята є можливістю для кожного поглибити розуміння та повагу до рідної мови, а ще познайомитися з іншими культурами.

У Міжнародний день рідної мови здобувачі освіти Чернівецького професійного ліцею сфери послуг закликали говорити українською. Мова – наша зброя! Сьогодні від кожного з нас залежить, чи стане українська мова завтра – мовою Перемоги! Рідна мова - то сила культури, а культура - то сила народу (Іван Огієнко).

 А ВИ ЗНАЄТЕ, ЩО…

Ø  За даними вченого Василя Кобилюх, наша мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери й походить із санскриту.

Ø  Перші слова українською мовою датуються з 448 р. н.е.  – це слова «мед» і «страва». Їх запис зробив візантійський історик Пріск Панікійський  під час перебування на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію.

Ø  Перший «Буквар» українською мовою був виданий Іваном Федоровим у м.Львові в 1574 році, зразок якого зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.

Ø  Українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки в 1918—1920 роках.

Ø  Балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» - найстаріший український твір.

Ø  Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.

Ø  Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський – 141 Іван  Франко - 99, письменник Осип Маковей – 56.

Ø  Основоположником нової української мови є Іван Котляревський, який своєю «Енеїдою» започаткував статус української мови як літературної.

Ø  Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів.

Ø  Найбільша кількість української мови починається на літеру «П».

Ø  Найменш уживана літера української абетки - літера «Ф».

Ø  Дихлордифенілтрихлорметилметан -  найдовше слово в українській мові. Воно має 30 літер.

Ø  У нашій мові є паліндроми - слова, фрази, які можна читати як зліва направо, так і справа наліво. («І що сало? Ласощі…» (Олександр Ірванець)).

Ø  Українській мові властиві зменшувально-пестливі форми слів (навіть «вороги» — «вороженьки», «біда» - «бідонька»).

Ø  Сучасна українська мова має 84% спільної лексики з білоруською, 70% - з польською, 68% - із сербською, 62% - з російською.

Ø  Від 22 до 29 фонетичних та граматичних рис є  спільними  з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською - 11.

Ø  Лише українська мова має кличний відмінок, що не скажеш про інші східнослов’янські мови (він є ще латині, грецькій та санскритській граматиках).

Ø  Українська мова за кількістю орфографії (правильного написання слів) перевершує монгольську, найскладнішу мову світу.

Джерело перейти

 

Про проведення XХІІ Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості

Опубліковано лист МОНУ від 15.11.2022 № 1/13928-22 "Про проведення XХІІ Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості". Конкурс проводиться на виконання Указу Президента України від 22 березня 2002 року № 284 "Про Всеукраїнський конкурс учнівської творчості" та відповідно до Положення про Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, затвердженого спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерством культури і мистецтв України, Державного комітету у справах сім'ї та молоді від 29 серпня 2003 р. № 585/529/875, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2003 р. за № 779/8100. Його проведення передбачає чотири етапи з 01 листопада 2022 року до 25 лютого 2023 року.

 👉Мета Конкурсу - популяризація національних ідей Тараса Шевченка, утвердження його духовних заповідей як важливого чинника консолідації суспільства, активізації виховної та патріотичної роботи серед учнівської молоді.

👉У Конкурсі можуть брати участь учні 5-11-х класів закладів загальної середньої, професійно-технічної освіти і закладів позашкільної освіти.

👉У 2022/2023 н.р. тема конкурсних робіт - "Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!" у номінаціях "Література" та "Історія України і державотворення". Це мають бути роботи, що раніше не подавалися до участі в інших наукових і творчих конкурсах регіонального та державного рівнів, присвячені Збройним силам України, які   у  важкий  для  нашої  країни  час  стали на  захист  суверенітету  і  територіальної  цілісності України. Епіграфом до творчих робіт пропонуються слова Надії Гуменюк: "Наш дух не вбити, волю не зламати, за нами – діти й Україна-мати і з нами воля й правда вікова!".

👉У конкурсних роботах бажано розкрити патріотизм та героїзм, самовідданість і відвагу українських військових, які стали на захист нашої держави проти російської агресії. Конкурсна робота може бути виконана одним або кількома авторами. Наставниками конкурсантів можуть бути вчителі, викладачі, керівники гуртків тощо. Творчі роботи з літератури на вказану тему можуть бути за вибором автора різноманітними за жанром. Поетичні доробки учнів подаються в довільній формі.

Вимоги до оформлення конкурсних робіт:
✔тексти творчих робіт роздруковуються на папері формату А4, шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал полуторний;
✔поля: ліве – 30 мм, нижнє і верхнє – по 20 мм, праве – 10 мм.
✔ обсяг - до 20 сторінок.  Сторінки рукопису послідовно нумеруються, починаючи з обкладинки і до останньої сторінки;
✔для номінації "Історія України і державотворення" укладається список літератури наводиться в кінці тексту в алфавітному порядку.

 

 Радіодиктант національної єдності-2022 відбудеться у День української писемності та мови — 9 листопада. Авторка цьогорічного тексту — українська письменниця і режисерка, членкиня Українського ПЕНу Ірина Цілик, читатиме його народна артистка, Герой України Ада Роговцева. Отже, для того, щоб написати Радіодиктант національної єдності-2022 9 листопада об 11:00 за київським часом потрібно увімкнути ту платформу, яка є для вас зручною:

·                     Українське Радіо або Радіо Культура;

·                     Телеканал Суспільне Культура;

·                     діджитал-платформи Суспільного: фейсбук-сторінку Суспільного та ютуб-канали Українського Радіо та Суспільне Новини;

·                     додатки suspilne.radio або Дія.

11 листопада буде оприлюднено текст диктанту, тому якщо ви хочете, щоб ваш диктант перевірили фахівці, ви можете:

·                     Надіслати паперового листа за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада.

·                     Сфотографувати/відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 10 листопада на адресу rd@suspilne.media або через електронну форму для отримання робіт. Її оприлюднять на сайті ukr.radio 9 листопада.

Головна

Нагадую, що сьогодні останній день  подачі заявки на участь у ІІІ Всеукраїнському відкритому марафоні з української мови!

 Демонстраційний варіант 
НАЦІОНАЛЬНОГО МУЛЬТИПРЕДМЕТНОГО ТЕСТУ

 НМТ

 

 УВАГА!!!

Сьогодні останній день реєстрації на НМТ

 Мова має значення! Говорімо українською!

Мова - це наш форпост, це наша святиня, яка стоїть на сторожі української нації, з якої зараз не просто знущаються, над якою чинять геноцид. Спілкуймося українською!!!

 

 

 

Сьогодні, 19 березня, відзначає свій 91-й день народження талановита письменниця-шістдесятниця, лауреат Шевченківської премії Ліна Костенко.

Ліна Василівна народилася у Ржищеві Київської області 19 березня 1930 року.

Свою першу поетичну збірку «Проміння землі» Костенко видала у 1957 році. З 1961 до 1977 року її твори не друкувались, однак її поезія поширювалась самвидавом.

Серед найвідоміших творів Костенко – поеми «Берестечко», «Маруся Чурай», збірки поезії «Вiтрила», «Сад нетанучих скульптур», а також перший прозовий роман «Записки самашедшого», який вона написала у 2010 році.

За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» була удостоєна Державної премії ім. Шевченка.

Ліна Костенко також є лауреатом премії імені Олени Теліги, премій Антоновичів та Петрарки, нагороджена відзнакою президента України та орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. А ще вона – почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

З цієї нагоди здобувачі Чернівецького професійного ліцею сфери послуг вітають письменницю з днем народження та влаштували поетичний флешмоб, цитуючи її слова.

Всеукраїнський флешмоб відеочитань до дня народження Ліни Костенко. Вірш «Страшні слова, коли вони мовчать» декламує Богдана Бузіле здобувачка освіти Чернівецького професійного ліцею сфери послуг

 #_Вітаю_Ліну_Костенко

Всеукраїнський флешмоб відеочитань до дня народження Ліни Костенко. Вірш «Крила» декламує Вікторія Калашнікова здобувачка освіти Чернівецького професійного ліцею сфери послуг

 #_Вітаю_Ліну_Костенко

Всеукраїнський флешмоб відеочитань до дня народження Ліни Костенко. Вірш «І як тепер тебе забути?» декламує Ірина Гостюк здобувачка освіти Чернівецького професійного ліцею сфери послуг

 #_Вітаю_Ліну_Костенко

 Немає меж самоосвіти

 Слово на часі

 

    У світі лютує пандемія Ковід-19. Україна готується до найгіршого сценарію. Наступні місяці будуть найскладнішими. 

    В усіх на слуху нове слівце — ЛОКДАУН: «Країни Європи зачиняються на повторний жорсткий локдаун: Франція, Німеччина, Велика Британія, Чехія уже запровадили жорсткі обмеження. Хоч це країни з дуже потужними медичними системами й ресурсами. Ми зараз не збираємося йти цим шляхом та вводити локдаун цілої країни. Але якщо побачимо подальше погіршення ситуації, то це фактично змусить уряд вдатися до більш жорстких обмежень» (з газети). 

     Що ж таке ЛОКДАУН?

    Як і багато інших сучасних термінів, слово примандрувало до нас з англійської мови. В американському її варіанті іменник LOCKDOWN уживають з першої половини 1970-х років у значенні «блокування, сувора ізоляція». Спершу він стосувався… в’язниць. Так називали жорстку ізоляцію ув’язнених як запобіжний захід проти можливих повстань і безладів. 

   Згодом слово LOCKDOWN «вийшло за межі» буцегарень і почало означати суворі заходи безпеки також і в інших місцях. Коли, наприклад, людям забороняють залишати приміщення або входити в нього під час надзвичайної події (пожежа, затоплення, землетрус, атака терористів тощо). 

 У наші дні ЛОКДАУНОМ називають викликаний пандемією Ковід-19 жорсткий загальнодержавний карантин, при якому обмежувальні заходи набувають всеохопного, тотального характеру. Роботу припиняє все, що не є абсолютно необхідним для життєдіяльності країни, а громадяни потрапляють у таку сувору ізоляцію, що їм не лишається нічого іншого, крім як сидіти вдома. 

 Саме в такому значенні термін поширився мовами світу. Доки не винайдено вакцини, локдаун лишається фактично єдиним дієвим способом розірвати ланцюг заражень, стримати епідемію й не допустити колапсу медицини.

 Іменник LOCKDOWN утворено шляхом субстантивізації фразового дієслова LOCK DOWN «забороняти, обмежувати» (дієслово LOCK «замикати на замок» + прислівник DOWN «завершеність дії»). 

 В українській мові є ще одне запозичення такого типу: НОКДАУН «стан боксера під час бою, коли він від удару супротивника втрачає координацію рухів і орієнтацію, але за 10 секунд готовий продовжувати бій» (< KNOCKDOWN «нищівний удар; кулачний бій»). 

 Загалом в англійській мові, надто в американському варіанті, чимало слів, утворених за цим зразком. Ось лише деякі: 

 🔹 BREAKDOWN «поломка механізму, машини; аварія; виснаження; розвал, розпад»; 

 🔹 CLAMPDOWN «сувора заборона; припинення діяльності»; 

🔹 CRACKDOWN «силовий вплив, каральні заходи; придушення протестів; розгін демонстрацій»; 

 🔹 CUTDOWN «скорочення витрат»; 

 🔹 LETDOWN «ослаблення, уповільнення; падіння, погіршення»; 

🔹 PLAYDOWN «повторна, вирішальна партія або матч (після нічиєї)»; 

🔹 SHAKEDOWN «вимагання, шантаж; обшук, шмон»; 

 🔹 SHUTDOWN «припинення роботи; закриття підприємства; несправність; закриття комп’ютерної програми».

Джерело: Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України

Ще одна намистинка до скарбнички самоосвіти )))

 

Ще одна намистинка до скарбнички самоосвіти )))

 

ВІДОМІ ТЕРМІНИ ПРОВЕДЕННЯ ЗНО-2021 

Наказом Міністерства освіти і науки України від 30 вересня 2020 року № 1210 затверджено календарний план підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року.

Відповідно до наказу реєстрація осіб для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні триватиме з 1 лютого до 5 березня 2021 року. Керівники закладів освіти зможуть зареєструвати учнів (слухачів, студентів) для проходження ДПА у формі ЗНО до 1 березня 2021 року.

До 30 квітня 2021 року зареєстровані учасники зможуть завантажити зі своїх інформаційних сторінок запрошення-перепустки, де буде зазначено час і місце проведення тестувань.

Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання почнеться 21 травня тестуванням з хімії і завершиться 15 червня тестуванням з географії. Тестування з іспанської, німецької, французької мов відбудуться 24 травня, з англійської мови – 25 травня, з математики – 28 травня, з української мови, української мови і літератури – 1 червня, з історії України – 4 червня, з фізики – 7 червня, з біології – 10 червня.

Інформацію про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з усіх навчальних предметів буде розміщено на інформаційних сторінках учасників тестування до 30 червня 2021 року.

Також повідомляємо, що зміст сертифікаційних робіт відповідатиме програмам зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженим наказами Міністерства освіти і науки України від 26 червня 2018 року №696, від 20 грудня 2018 року №1426, від 04 грудня 2019 року №1513.

Офіційна інформація щодо ЗНО 2021 зі зразками демонстраційних робіт ЗНО з української мови та ЗНО з української мови й літератури

 

Офіційна інформація щодо ЗНО 2021 зі зразками демонстраційних робіт ЗНО з української мови та ЗНО з української мови й літератури

 

УКРАЇНСЬКА МОВА / УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА 2021

У 2021 році в переліку навчальних предметів, із яких проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, виокремлюють 1) українську мову та 2) українську мову і літературу. Відтак випускники, які завершують у 2021 році здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО: сертифікаційну роботу з української мови; сертифікаційну роботу з української мови та літератури.

Випускники закладів загальної середньої освіти, а також учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які у 2021 році здобудуть повну загальну середню освіту, мають вибрати українську мову як обов’язковий предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Зміст сертифікаційної роботи з української мови і літератури визначено Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України. Програму розроблено на основі чинних навчальних програм з української мови і літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.

22 травня 2019 року Кабмін ухвалив нову редакцію Українського правопису.

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 29.07.2019 № 1033: у завданнях зовнішнього незалежного оцінювання протягом п’яти років будуть використовуватися норми Українського правопису, які не зазнали змін. Тобто завдання, які стосуються норм Українського правопису, будуть ґрунтуватися тільки на тих усталених нормах, які не змінилися.

В Українському центрі було ухвалено рішення: протягом п’яти років не вважати помилковим написання слів згідно з нормами попередньої редакції правопису. Іншими словами екзаменатори позначатимуть написання слів, що не відповідатиме чинному правопису, однак у загальному обліку не враховуватимуть його — такі помилки не вплинуть на загальний бал учасника тестування за написання власного висловлювання.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератри 2021 року

Демонстраційний варіант сертифікаційної роботи з української мови 2021 року

Демонстраційний варіант сертифікаційної роботи з української мови і літератури 2021 року

19 березня День народження святкує душа української

 поезії - Ліна Костенко

Її слово надихає та окрилює. А головне - об'єднує нас навколо спільних цінностей та української ідеї. Зі святом, Ліно Василівно З 90-літтям!Здоров'я, щастя, любові, поваги, натхнення, Божої ласки. Многая літа!❤️

Сьогодні 149 років з Дня народження видатної української письменниці Лесі Українки!

10 вражаючих фактів про Лесю Українку, які мало хто знає

Лариса Косач – геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка. Її вірші вчать ще змалку, тож здавалось би, що ми знаємо про цю поетесу все. Адже про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують… Принаймні, однозначно більше, ніж, скажімо, про її матір – ще одну визначну поетесу Олену Пчілку. Та насправді ми зовсім не знаємо Українки. Тож зараз я спробую трішки пролити світла на життєві таємниці феномену, який можна назвати «Ucrainka incognita».

Мало хто знає, але якби Леся жила в наш час, її б однозначно назвали дитиною індиго.

А, може, вона такою і була? В дитинстві Леся була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. До прикладу, дівчина навчилась читати ще в чотири роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять – написала свій перший вірш. Про рівень її розвитку свідчить також і те, що всього у 19 років Українка написала підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер. Крім того, поетеса знала 7 мов – українську,французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. При чому казала, що французькою спілкується краще, аніж російською. Погодьтесь, що все це – і дійсно ознаки геніальності, адже далеко не кожному таке дано.

Мало хто знає, але попри вищесказане, Олена Пчілка вважала свою доньку малорозвиненою.

Леся мала ще старшого брата, Михайла. Їх в сім’ї називали спільним іменем – «Мишелосіє» через нерозлучність. Проте сина мати ставила вище за Лесю — її довго вважала малорозвиненою. Крім того, не любила її вдачі. До 5го класу навіть не віддавала до школи, а навчала вдома за власною програмою. Аргументувала це небажанням російського впливу на свою доню. Таке ставлення до дочки легко зрозуміти, знаючи характер самої Пчілки. Її боялись навіть чоловіки, а Євген Чикаленко казав: «Це та баба, що їй сам чорт черевики на вилах подає».

Мало хто знає, але свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова?

Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».

Мало хто знає, але Леся Українка ввела в нашу мову такі слова як «напровесні» та «промінь»?

І якщо перше ще можна зрозуміти як літературний неологізм, то друге – це ж уже навіть науковий термін! Дивно, адже зараз нам ці слова здаються цілком звичними. І в повсякденному мовленні ми однозначно віддамо перевагу слову «промінь» аніж його історичному попереднику «луч». А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя означенню, без якого просто не можна уявити нинішній мовний запас — слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.

Мало хто знає, але Сергій Мержинський, кому був присвячений знаменитий лист «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», не відповідав Лесі взаємністю.

ін сприймав їхні стосунки як дружні, а то й ділові. І коли Українка йому освідчилась, холодно відповів «Ні…» Але нічого не змінюється: кохання до цього чоловіка стає любов’ю до його думок, його ідей. Справжню суть і глибину своїх почуттів вона вихлюпнула на папір у ніч на 18 лютого 1901 року, написавши біля ліжка вмираючого Сергія Мержинського поему «Одержима». І, навіть відходячи у кращий світ, Мержинський, замість очікуваних слів освідчення, прохав Лесю попіклуватись про інакшу жінку, яку він насправді кохав.

Мало хто знає, але деякі дослідники творчості Українки вважають, що у неї був роман з іншою видатною жінкою того часу – Ольгою Кобилянською.

Леся і справді підтримувала тісні взаємини з Кобилянською, проте їх радше можна назвати дружніми, аніж любовними. Прихильники теорії про нетрадиційну сексуальну орієнтацію поетеси такий висновок роблять із листувань, де Українка часто називає Кобилянську пестливими словами, зокрема «хтосічкою». Також стверджують, що схожі мотиви проглядаються в драмі Лесі «Блакитна троянда», яка до слова, в першій редакції мала назву «Нічні метелики».

Мало хто знає, але хворобливу і тендітну Лесю Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві».

Хоч сама Українка не вважала себе гідною і нігтя Франка. Її, як і Олену Пчілку, мали за надзвичайно сильну жінку. Сильну морально. І думка така була зовсім небезпідставною.

Мало хто знає, але існує астероїд, названий на честь поетеси.

Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року.

Мало хто знає, але в останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору.

Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дійсно дивував всіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова. Збереглась навіть фотографія – портрет Українки – зроблений саме в той період. Шкода, правда, що світлина чорно-біла, і ми не можемо розгледіти барв погляду поетеси.

     

 Лауреати Шевченківської премії - 2018

    Комітет Шевченківської премії визначив лауреатів у різних галузях 2018 року. Письменниця, художниця Емма Андієвська отримає літературну премію. Вона написала 215 сонетів, видала понад 40 книг поезії, прози, три романи, намалювала понад 17 тисяч картин.

А у галузі публіцистики комітет обрав лауреатом професора, автора бестселерів навколо історії України, директора Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергія Плохія.