ПЛАН
уроку з української літератури
Тема: Природа і людина в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова
пісня». Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її
творчих можливостей.
Мета: учити аналізувати образи; дослідити неоромантизм як
літературний напрям; розвивати удосконалювати навички роботи в групах; розвивати в учнів творчу
уяву, навики аналізу твору, вміння вивчати його підтекст, образи-символи, зв'язне мовлення, логічне й образне мислення; виховувати
відчуття краси, добра, дбайливого ставлення до природи, прищеплювати
любов до звичаїв і вірувань свого народу; утвердити думку про те, що рідний
край для людини - це її життя.
Тип уроку: комбінований.
Метод проведення: урок з
використанням інтерактивних методів.
Міжпредметні зв’язки: українська діалектологія,
зарубіжна література, художня культура, етнографія.
Обладнання: текст твору, презентація, комп’ютер,
мультимедійний проектор, ілюстрації до «Лісової пісні»,
художній фільм «Лісова пісня», підручник.
Використана література:
1. Геник-Березовська З. Драматична творчість
Лесі Українки в тогочасному літературному контексті // Геник-Березовська З.
Грані культур: Бароко. Романтизм. Модернізм.— К., 2000.
2.
Камінчук О.
Художній світогляд та особливості поетики Лесі Українки // Дивослово.— 2003.— №
1.
3. Кулінська Л.П. У
світі ідей та образів (Особдивості поетики драми Лесі Українки ).- Київ: Видавництво художньої
літератури “Дніпро”, 1971.
4. Леся Українка «Лісова пісня», - К., 1991
5. Нечволод Л.І.
Українська література. 10 клас: Матеріали до уроків.- Харків: Торсінг, 2003.
6. Мірошниченко Л. Над рукописами Лесі
Українки. Нариси з психології творчості та текстології.— К., 2001.
7. Мороз М. Літопис
життя і творчості Лесі Українки - К., 1992р.
6. Овсейчук В.А.
«Вивчення творчості Лесі Українки». -
Харків. : Тріада +, 2007
7. Скоморовська Н.
Формування навичок критичного мислення на уроках літератури. Дивослово. – 2013,
№ 3.
8. Фещак В.В. Із
спостережень над вивченням “Лісової пісні” Лесі Українки // Українська мова і
література в школі. - №2, 1992.
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина: перевірка готовності групи до заняття,
наявності напису теми на дошці, присутності учнів на уроці.
II. Активізація
опорних знань.
1. Перевірка домашнього завдання (вірш Лесі
Українки «Contra spem spero!»).
2. Літературний диктант.
1.
Леся Українка народилася ….
2.
Мама Лесі Українки - відома дитяча поетеса……
3.
Батько Лесі Українки за професією був….
4.
Перший вірш Лесі Українки має назву….
5.
Свій перший вірш Леся Українка написала, коли їй було…. років.
6. Леся Українка була членом гуртка….
7.
Цикл поезій «Сльози- перли» присвячений….
8.
«Contra spem spero!» українською мовою перекладається….
9.
Михайлові Драгоманову присвячений цикл поезій….
10.
Яку поему Леся Українка написала в Мінську біля вмираючого Сергія Мержинського?
11.
Вершина драматичної майстерності Лесі Українки – твір….
12.
Поетеса померла, коли їй було всього….
Відповіді:
1.
25 лютого 1871 року;
2.
Олена Пчілка;
3. Юрист;
4.
«Надія»;
5. 9 років;
6.
«Плеяда»;
7.
Іванові Франкові;
8.
«Без надії сподіваюсь»;
9.
«Сім струн»;
10.
«Одержима»;
11.
«Лісова пісня»;
12.
42 роки.
3. Бесіда з учнями:
1.
Визначте теми «Лісової пісні». (Оспівування поетесою духовного багатства
рідного народу, його великих творчих можливостей, нездоланності потягу людини
до високого і прекрасного.)
2.
Яка ідея твору? (Утвердження краси вічного незалежного духу, кохання і
мрії, змістовного, гармонійного, як сама природа, людського життя.)
3.
Визначте жанр твору Лесі
Українки «Лісова пісня».
IІI. Мотивація
навчальної діяльності. Повідомлення теми
й мети уроку.
Звучить уривок з пісні «Чарівна скрипка».
Сіла птаха білокрила
на тополю,
Сіло сонце понад вечір
за поля,
Покохала, покохала я
до болю
Молодого, молодого
скрипаля.
Йшла до нього, наче
місячна царівна,
Йшла до нього, мов до
березня весна.
І не знала, що та
музика чарівна
Не для мене, а для іншої луна…
Вступне слово викладача.
У драмі-феєрії є дещо таке, що сьогодні
звучить особливо гостро — це трагічна тема відносин людини з природою. Головні
герої «Лісової пісні» — це представники людства та природи. Лукаш — простий
селянин, представник людського світу. Мавка — дитина природи, лісова дівчина,
яка закохується в Лукаша та йде до нього жити, залишаючи ліс, в якому пройшло
все її життя, йде до нього, незважаючи на те, що вся природа проти цього. Її
дідусь Лісовик попереджає Мавку, що люди жорстокі, погано ставляться до
природи, що вони ніколи не зможуть прийняти її за свою. Але Мавка, попри всі
відмови, пішла жити до Лукаша та зазнала там лише нещастя, труднощі, горе.
Велику роль у «Лісовій
пісні» відіграє природа. Ліс «реагує» на всі переживання Мавки, на її душевний
стан. Мавці добре, і ліс прокидається, на деревах розпускаються бруньки; Мавці
тяжко від розлуки з Лукашем, і «...все покривається протяглим сумним вовчим
виттям... Безлистий ліс ледве мріє проти попелястого неба чорною пустиною, а
далі по узліссі снується розтріпаний морок».
Ліс, з одного боку,—
всеперемагаючий природний початок, і ліс,— крихкий беззахисний світ, який немов
кричить: «Захисти мене, не чіпай мене! Збережи мене!» У творі ліс — це джерело
творчості, краси. Не даремно дядько Лев так старанно береже старого
дуба-велетня, навіть відмовляється його продати купцям. За повагу до природи,
доброту, щирість його любить Мавка, поважає Лісовик.
На
уроці ми спробуємо довести, що людина і природа — це
єдине ціле, що людина повинна дбати про навколишній світ.
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями
навчального матеріалу.
1. Історія написання твору.
Творила (і шліфувала)
вона цю перлину недовго — близько трьох тижнів. У квітні 1911 року, після лікування в Єгипті
(Гелуан, вілла «Континенталь») Леся Українка приїхала до Києва (за станом здоров'я
не відвідала рідної Волині), а 2 червня вже була в Кутаїсі, де працював її
чоловік К.Квітка. Там З липня почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датується
чорновий автограф геніального твору. Ця праця відбувалася в стані великого
напруження творчих і фізичних сил поетеси, про що вона розповідала в листі до
сестри Ольги від 9 листопада 1911 року: «Писала я її дуже недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла,
бо такий уже був непереможний настрій; але після неї я була хвора і досить
довго «приходила до пам'яті»... Далі я заходилась її переписувати, ніяк не
сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання,— от тільки вчора закінчила сю мороку,
і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила».
А в листі до матері
від 2 січня 1912 року Леся, відповідаючи матері на
запитання, що її спонукало написати «Лісову пісню», розкрила джерела цього
твору: «А я таки сама «неравнодушна» до сеї речі, бо вона мені дала стільки дорогих хвилин екстазу,
як мало яка інша. Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за
ними. А то ще я й здавна тую мавку «в уме держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені
щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже
рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви
того ніхто не знали), і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечимним
вона мені мріла, як ми там ночували — пам'ятаєш?— у дядька Лева Ску-линського... Видно, вже треба було мені її
колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час»— я й сама не збагну чому.
Зчарував мене сей образ на весь вік».
Про цю подорож Лесі ще в дитинстві до
Нечимного, під час якої вона вперше «зустрілася» у великому лісі з Мявкою, щоб
потім усе життя не розлучатися з нею, цікаві спогади залишила Лесина сестра
Ольга Косач-Кривинюк: «...Потім з своєю господинею пішли до лісу, туди, куди її
свояк дядько Лев вибрався з бидлом на літо. То було урочище Нечимне з великим
лісовим бездонним, як говорили тамтешні люди, озером. З одного боку озера був
смарагдово-зелений дерновий облудний берег, що йшов хвилями під ногами і,
прориваючись, не давав приступитись до самої води, а з інших боків береги були
зарослі очеретом та різними хащами. Кругом озера був старий густий великий
листвяний ліс, з одного боку вія підходив до поля, а з другого переходив у
старезний сосновий бір, що простягся на багато верстов.
У дядька Лева в
Нечимному була хатина і шопа на сіно з трьома стінами і стріхою, з четвертого
боку шопа була відкрита якраз у бік озера. В тій шопі на сіні ми ночували, тоді
були саме місячні ночі, і Леся навіть вночі мала перед очима той краєвид з
«Лісової пісні», який був ба найдокладнішою декорацією до неї, коли б я була
малярем та намалювала його, як пам'ятаю досі...
У дядька Лева ми
пробули три дні і дві ночі, ходили геть скрізь по лісі, в бір, коло озера.
Длдько Лев не запалив у хаті, а клав огнище надворі, там і варив страву, там і
грівся вночі, ночуючи надворі біля вогню та раз у раз наглядаючи свого бидла.
Ходячи по лісі та коло озера, надто ж сидячи біля вогнища, почули ми багато,
багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку «силу» лісову, водяну,
польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми».
Отже, як видно з
наведеного листа до матері, спогадів сестри, образ Мавки Леся виношувала
роками, адже вона з дитинства поринула в море українського фольклору. Недарма в
одному з листів Леся писала про себе, що вона вихована на фольклорі, як англієць
на Біблії (Біблію вона також знала добре).
2.
Етнографічна довідка.
Міфічні істоти
Щоб
зрозуміти світ природи та її міфічних істот (так званої нечистої сили)
звернемося до етнографічної довідки.
Етнографічна
довідка (показ ілюстративного матеріалу).
Дух -
безтілесна “нематеріальна” сила, яка творить або певним чином впливає на
матеріальне тілесне життя людей. У міфології це переважно невидимі істоти, які
іноді можуть показуватись людині, оскільки вони перебувають у повній взаємодії
з людиною і визначають її душевний і психологічний стан.
Лісовик
-
дух лісу, дикий чоловік, пастух, який випасає лісову худобу (чугайстер, Леший,
Пан).
Водяник - втілення
водяної стихії в образі водяного царя. Уявлявся в образі старого довгобородого
діда, який панує над русалками.(Посейдон, Нептун).
Русалки
-
це переважно духи померлих дівчат, які пішли з життя передчасно. Вони могли
жити в лісах, полях. В Україні русалки відомі ще як Мавки, Нявки (від
стародавнього нявь - покійник). Вони живуть у лісі на деревах, гойдаються на
гіллях, можуть заманювати хлопців, я, як усі русалки, залоскотати їх до смерті.
Перелесник - літаючий дух,
який заманює жінок і дівчат, кохається з ними в ночі й забирає силу та вроду.
Уявлявся в образі гарного, палкого юнака з “буйно розвіяним, як вітер,
волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима”, як писала Леся Українка.
Перелесник
образ відомий вам з поезій Лесі Українки. У розмові з Мавкою він говорить про
повну свободу бажань і почуттів — мешканці лісу не обтяжені ні умовностями, ні
земними турботами. Мавка не приймає любов Перелесника, І той перетворюється на
червоний захід сонця, поволі щезає, на зміну йому приходить білий вечірній
туман...
Чорт
(куць - “куций”) - істота,
вкрита чорною шерстю, з рогами, хвостом і копитами. Він міг насилати хворобу,
викрадати і зводити дівчат, підміняти нехрещених людських дітей. Обереги від
чорта: хрест, молитва, “священні” речі, “магічне” коло.
Злидні
(нещастя) - міфічні
істоти української демонології, що є уособленням недолі, біди.
Потерчата - це загублені
діти, які не мають доступу в царство вічного спокою, а тому постійно
перебувають на межі двох світів цього і того. Такими межами вважалися “лихі
місця”: цвинтарі, перехрестя доріг, болота.
3.
Бесіда з учнями за змістом драми-феєрії
«Лісова пісня».
1.
Яку роль відіграє природа і її жителі в драмі-феєрії?
Неповторною є
композиція високопоетичної драми-мрії, драми-пісні, в якій природа виступає
повноправною дійовою особою. Зародженню почуттів Лукаша і Мавки відповідає
весняне пробудження природи, зраду Лукаша і душевні муки Мавки супроводжують
пейзажі пізнього літа, фінал твору відбувається пізньої осені.
Змальована
світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармонує з душевною його красою та з
ніжною красою лісового куточка.
Досвідчений дядько
Лев з тих обдарованих буйною фантазією людей, які можуть упіймати казку вітру,
землі, місяця, води, пташки, дерева, трав, а силою отого мудрого слова
одухотворити добро, красу чи знешкодити зло; він з тих людей, які в лісі можуть «зустріти» Лісовика й Перелесника,
Мавку й Русалку, Водяника. Дуже трепетно він ставиться до столітнього
дуба, прагнучи зберегти лісового красеня від сокири, заповідає поховати себе
саме під ним. На жаль, споживацький спосіб життя перемагає: Килина з
матір'ю Лукаша після смерті дядька Лева продають його.
Завдяки Мавці Лукаш починає розуміти, що в лісі нічого
мертвого немає. Пригадайте, як він зумів збагнути почуття ясена до дикої рожі.
Лукаш розуміє, якою безборонною може бути природа, аж тоді, коли Лісовик
перетворює його на вовкулаку.
Для Мавки в лісі існує безліч табу, зокрема заборона нищити
живі рослини. І навіть коли вона намагається порушити заборону, прагнучи
догодити матері (діалог Польової Русалки з Мавкою) і врятувати своє кохання,
перемагає споконвічна істина — не руш живе, не вбивай! Тому Мавка врізає собі руку.
Для матері Лукаша й Килини природа є засобом споживацтва,
задоволення власних потреб. Коли вони прийшли жити в цю місцину, вона вражає
своєю первозданністю, незайманістю, людина тут не господар, а гість. У ремарці
до другої дії ми спостерігаємо, що людина, облаштовуючи свій побут, нищить
гармонію, красу навколо себе. Порівняймо:
До приходу людини
|
Після
|
«Старезний, густий, предковічний
ліс на Волині. Посеред ліса простора галява з плакучою березою і з великим
престарим дубом. Галява скраю переходить в куп'я та очерети, а в одному
місці в яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилося з лісового струмка.
Струмок той вибігає з гущавини ліса, впадає в озеро, потім, по другім боці
озера, знов витікає і губиться в хащах. Само озеро — тиховоде, вкрите ряскою та
лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не
понура,— повна ніжної задумливої поліської краси. Провесна. По узліссі і на
галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще
безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись. На озері туман то
лежить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи
блідо-блакитну воду».
|
«На галявині вже збудовано хату,
засаджено городець. На одній нивці пшениця, на другій — жито. На озері плавають гуси. На
березі сушиться хустя, на кущах стримлять горщки, гладишки. Трава на галявині
чисто викошена, під дубом зложений стіжок. По лісі калатають клокічки — десь пасеться товар».
|
2.
Які цінності для міфічних персонажів найголовніші? (воля, краса,
порядок у лісі й на озері).
“Той,
що греблі рве”
…
бо весняна вода,
як воля молода.
Русалка:
Я - вільна!
Я
- вільна, як вода!
Лісовик:
Я
звик волю шанувати.
3. Як до
несподіваної появи людей поставилися лісові мешканці?
Водяник:
Ой,
ті люди… Я їх не зношу!
Я
їх топлю.
Русалка:
Дідусю! Лісовий!
Біда! Рятуйте!
Там хлопець на
дудки ріже очерет.
4. Як впливає
музика Лукаша на природу?
5. Чи можемо
сказати, що лісовичка змусила сільського хлопця усвідомити, що в лісі все живе?
Мавка:
Німого в лісі в
нас нема нічого.
Лукаш:
Я думав-дерево
німе, та й годі.
Мавка:
Твоя сопілка має
кращу мову.
6. Хто з героїв світу людей є найбільш
природолюбом у драмі?
7. У чому полягає його любов до лісу?
Лісовик:
Люблю старого.
Та ж якби не він
Давно б уже не
стало сього дуба,
Що стільки бачив
наших ряд і танців
І лісових
великих таємниць…
Дядько
Лев у творі-типовий образ мудрого знахаря, який своєю розважливою поведінкою
урівноважує співвідношення добрих і злих сил у навколишньому світі.
8.
Чи пробував дядько Лев врятувати дуб навіть після смерті? Як саме? Як ви
розцінюєте те, що дерево зрубали з могили?
9. Чим можна пояснити розходження в поглядах на життя і природу
дядька Лева та матері Лукаша (брата й сестри)? (Дядько
Лев близький до природи, тому в його душі багато доброти, поезії, а його сестра
— бідна вдова, що всю свою силу спрямовує на боротьбу за шматок хліба, заздрить
багатим і поступово стає злою, невдоволеною, сварливою жінкою.)
10. Чому Мавка, після
слів Килини, перетворюється саме у вербу?
У народі верба - символ надзвичайної життєздатності: вона
росте без особливих на те умов, гілка без коріння приживається в будь-якому
ґрунті. В народі кажуть: “Верба, що лугова трава, її викосиш, а вона знову
росте”. Коли Мавка стає вербою, вона очищається від напасті (Килина). У
народнопісенній творчості цей мотив найповніше вилився в баладу про невістку-тополю.
Особливість верби-воскресати.
3. Теорія літератури.
Робота з підручником (учні записують визначення у зошити).
Леся Українка писала:
«Справжній новоромантизм зневажає не самий натовп, тобто не особи, що складають
натовп, а той рабський дух, який змушує людину добровільно зачисляти себе до
натовпу, як до чогось стихійного, що поглинає, нівелює, стирає індивідуальність, приносить її в жертву
інстинкту, стадності.
Новоромантик протиставляє натовпу не героя, не вибрану особу, а суспільство свідомих осіб, у
якому він, цей натовп, розчинився б без залишку»:
Ознаки:
• властива виразність суспільних ідеалів;
• прагнення до визволення особистості;
• гармонія ідеалу з життєвою правдою;
• Леся Українка не поділяла персонажів на головних і другорядних, а
наділяла всіх якостями повнокровних самоцінних особистостей;
• її ліричні та драматичні твори наснажені визвольним пафосом, їм
притаманні гострота конфлікту між добром і злом, правдою і кривдою, оптимістична
віра в перемогу пертих.
Неоромантизм
в українській літературі започаткувала О. Кобилянська новелами та повістями
«Людина», «Царівна».
На основі знань про неоромантизм як літературний напрям доведіть, що «Лісова пісня» твір неоромантичний.
VІ.
Підсумкове слово викладача.
“Лісова
пісня” - це діамантовий вінець Лесі Українки,- писав М. Рильський.
Драма – феєрія була справжнім тріумфом її творчого генія. Створена на
фольклорному матеріалі, вона стала гімном людини з її природним і невід’ємним
прагненням до волі, до щастя, до змістовного життя. Герої зливаються з природою
в єдине ціле, в єдину симфонію.
Звучить останній монолог Мавки.
О, не журися за тіло!
Ясним вогнем засвітилось воно,
чистим, палючим, як добре вино,
вільними іскрами вгору злетіло.
Легкий, пухкий попілець
ляже, вернувшися, в рідну землицю,
вкупі з водою там зростить вербицю, –
стане початком тоді мій кінець.
Будуть приходити люди,
вбогі й багаті, веселі й сумні,
радощі й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них
шелестом тихим вербової гілки,
голосом ніжним тонкої сопілки,
смутними росами з вітів моїх.
Я їм тоді проспіваю
все, що колись ти для мене співав,
ще як напровесні тут вигравав,
мрії збираючи в гаю…
Грай же, коханий, благаю!
Ці слова сповнені світлої туги, у них звучить акорд на честь
доброго, справедливого переможця.
Готуємося до ЗНО.
1. Установіть відповідність
Вчинок Дійова
особа
1
дядько Лев А
ріже свого пальця, щоб урятувати красу русалки Польової;
2 Перелесник Б
перетворює Лукаша на вовкулаку;
3 Лісовик В
забирає Мавку під землю;
4
«Той, що у скалі сидить» Г
рятує Мавку, огортаючи вогнем вербу, на яку вона перетворилася;
Д
захищає дуб від охочих його зрубати.
2. Установіть
відповідність між порами року і композиційними частинами твору «Лісова пісня».
1. Рання весна (
провесна ) А
I дія;
2. Пізнє літо Б
III дія;
3. Весна-літо В
пролог;
4. Осінь-зима Г
II дія.
Висновок:
Чого навчає нас твір
Лесі Українки? (Любити природу, пізнавати її закони, по-хазяйськи ставитись до й
багатств. У п'єсі природа постає як джерело творчості й натхнення. Показано
також, як мистецтво облагороджує людину.)
VIІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VIІI. Домашнє завдання
На основі опрацьованого відповісти на питання: що єднає образ
Мавки з Лесею Українкою?
Немає коментарів:
Дописати коментар