Слово на часі

 

    У світі лютує пандемія Ковід-19. Україна готується до найгіршого сценарію. Наступні місяці будуть найскладнішими. 

    В усіх на слуху нове слівце — ЛОКДАУН: «Країни Європи зачиняються на повторний жорсткий локдаун: Франція, Німеччина, Велика Британія, Чехія уже запровадили жорсткі обмеження. Хоч це країни з дуже потужними медичними системами й ресурсами. Ми зараз не збираємося йти цим шляхом та вводити локдаун цілої країни. Але якщо побачимо подальше погіршення ситуації, то це фактично змусить уряд вдатися до більш жорстких обмежень» (з газети). 

     Що ж таке ЛОКДАУН?

    Як і багато інших сучасних термінів, слово примандрувало до нас з англійської мови. В американському її варіанті іменник LOCKDOWN уживають з першої половини 1970-х років у значенні «блокування, сувора ізоляція». Спершу він стосувався… в’язниць. Так називали жорстку ізоляцію ув’язнених як запобіжний захід проти можливих повстань і безладів. 

   Згодом слово LOCKDOWN «вийшло за межі» буцегарень і почало означати суворі заходи безпеки також і в інших місцях. Коли, наприклад, людям забороняють залишати приміщення або входити в нього під час надзвичайної події (пожежа, затоплення, землетрус, атака терористів тощо). 

 У наші дні ЛОКДАУНОМ називають викликаний пандемією Ковід-19 жорсткий загальнодержавний карантин, при якому обмежувальні заходи набувають всеохопного, тотального характеру. Роботу припиняє все, що не є абсолютно необхідним для життєдіяльності країни, а громадяни потрапляють у таку сувору ізоляцію, що їм не лишається нічого іншого, крім як сидіти вдома. 

 Саме в такому значенні термін поширився мовами світу. Доки не винайдено вакцини, локдаун лишається фактично єдиним дієвим способом розірвати ланцюг заражень, стримати епідемію й не допустити колапсу медицини.

 Іменник LOCKDOWN утворено шляхом субстантивізації фразового дієслова LOCK DOWN «забороняти, обмежувати» (дієслово LOCK «замикати на замок» + прислівник DOWN «завершеність дії»). 

 В українській мові є ще одне запозичення такого типу: НОКДАУН «стан боксера під час бою, коли він від удару супротивника втрачає координацію рухів і орієнтацію, але за 10 секунд готовий продовжувати бій» (< KNOCKDOWN «нищівний удар; кулачний бій»). 

 Загалом в англійській мові, надто в американському варіанті, чимало слів, утворених за цим зразком. Ось лише деякі: 

 🔹 BREAKDOWN «поломка механізму, машини; аварія; виснаження; розвал, розпад»; 

 🔹 CLAMPDOWN «сувора заборона; припинення діяльності»; 

🔹 CRACKDOWN «силовий вплив, каральні заходи; придушення протестів; розгін демонстрацій»; 

 🔹 CUTDOWN «скорочення витрат»; 

 🔹 LETDOWN «ослаблення, уповільнення; падіння, погіршення»; 

🔹 PLAYDOWN «повторна, вирішальна партія або матч (після нічиєї)»; 

🔹 SHAKEDOWN «вимагання, шантаж; обшук, шмон»; 

 🔹 SHUTDOWN «припинення роботи; закриття підприємства; несправність; закриття комп’ютерної програми».

Джерело: Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України

 

Ще одна намистинка до скарбнички самоосвіти )))




 

ВІДОМІ ТЕРМІНИ ПРОВЕДЕННЯ ЗНО-2021 



Наказом Міністерства освіти і науки України від 30 вересня 2020 року № 1210 затверджено календарний план підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року.

Відповідно до наказу реєстрація осіб для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні триватиме з 1 лютого до 5 березня 2021 року. Керівники закладів освіти зможуть зареєструвати учнів (слухачів, студентів) для проходження ДПА у формі ЗНО до 1 березня 2021 року.

До 30 квітня 2021 року зареєстровані учасники зможуть завантажити зі своїх інформаційних сторінок запрошення-перепустки, де буде зазначено час і місце проведення тестувань.

Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання почнеться 21 травня тестуванням з хімії і завершиться 15 червня тестуванням з географії. Тестування з іспанської, німецької, французької мов відбудуться 24 травня, з англійської мови – 25 травня, з математики – 28 травня, з української мови, української мови і літератури – 1 червня, з історії України – 4 червня, з фізики – 7 червня, з біології – 10 червня.

Інформацію про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з усіх навчальних предметів буде розміщено на інформаційних сторінках учасників тестування до 30 червня 2021 року.

Також повідомляємо, що зміст сертифікаційних робіт відповідатиме програмам зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженим наказами Міністерства освіти і науки України від 26 червня 2018 року №696, від 20 грудня 2018 року №1426, від 04 грудня 2019 року №1513.

Офіційна інформація щодо ЗНО 2021 зі зразками демонстраційних робіт ЗНО з української мови та ЗНО з української мови й літератури

 

Офіційна інформація щодо ЗНО 2021 зі зразками демонстраційних робіт ЗНО з української мови та ЗНО з української мови й літератури

 



У 2021 році в переліку навчальних предметів, із яких проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, виокремлюють 1) українську мову та 2) українську мову і літературу. Відтак випускники, які завершують у 2021 році здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО: сертифікаційну роботу з української мови; сертифікаційну роботу з української мови та літератури.
Випускники закладів загальної середньої освіти, а також учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які у 2021 році здобудуть повну загальну середню освіту, мають вибрати українську мову як обов’язковий предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Зміст сертифікаційної роботи з української мови і літератури визначено Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України. Програму розроблено на основі чинних навчальних програм з української мови і літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.

22 травня 2019 року Кабмін ухвалив нову редакцію Українського правопису.
Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 29.07.2019 № 1033: у завданнях зовнішнього незалежного оцінювання протягом п’яти років будуть використовуватися норми Українського правопису, які не зазнали змін. Тобто завдання, які стосуються норм Українського правопису, будуть ґрунтуватися тільки на тих усталених нормах, які не змінилися.
В Українському центрі було ухвалено рішення: протягом п’яти років не вважати помилковим написання слів згідно з нормами попередньої редакції правопису. Іншими словами екзаменатори позначатимуть написання слів, що не відповідатиме чинному правопису, однак у загальному обліку не враховуватимуть його — такі помилки не вплинуть на загальний бал учасника тестування за написання власного висловлювання.




19 березня День народження святкує душа української

 поезії - Ліна Костенко



Її слово надихає та окрилює. А головне - об'єднує нас навколо спільних цінностей та української ідеї. Зі святом, Ліно Василівно З 90-літтям!Здоров'я, щастя, любові, поваги, натхнення, Божої ласки. Многая літа!❤️



Сьогодні 149 років з Дня народження видатної української письменниці Лесі Українки!






10 вражаючих фактів про Лесю Українку, які мало хто знає

Лариса Косач – геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка. Її вірші вчать ще змалку, тож здавалось би, що ми знаємо про цю поетесу все. Адже про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують… Принаймні, однозначно більше, ніж, скажімо, про її матір – ще одну визначну поетесу Олену Пчілку. Та насправді ми зовсім не знаємо Українки. Тож зараз я спробую трішки пролити світла на життєві таємниці феномену, який можна назвати «Ucrainka incognita».



Мало хто знає, але якби Леся жила в наш час, її б однозначно назвали дитиною індиго.
А, може, вона такою і була? В дитинстві Леся була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. До прикладу, дівчина навчилась читати ще в чотири роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять – написала свій перший вірш. Про рівень її розвитку свідчить також і те, що всього у 19 років Українка написала підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер. Крім того, поетеса знала 7 мов – українську,французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. При чому казала, що французькою спілкується краще, аніж російською. Погодьтесь, що все це – і дійсно ознаки геніальності, адже далеко не кожному таке дано.
Мало хто знає, але попри вищесказане, Олена Пчілка вважала свою доньку малорозвиненою.
Леся мала ще старшого брата, Михайла. Їх в сім’ї називали спільним іменем – «Мишелосіє» через нерозлучність. Проте сина мати ставила вище за Лесю — її довго вважала малорозвиненою. Крім того, не любила її вдачі. До 5го класу навіть не віддавала до школи, а навчала вдома за власною програмою. Аргументувала це небажанням російського впливу на свою доню. Таке ставлення до дочки легко зрозуміти, знаючи характер самої Пчілки. Її боялись навіть чоловіки, а Євген Чикаленко казав: «Це та баба, що їй сам чорт черевики на вилах подає».


Мало хто знає, але свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова?
Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».
Мало хто знає, але Леся Українка ввела в нашу мову такі слова як «напровесні» та «промінь»?
І якщо перше ще можна зрозуміти як літературний неологізм, то друге – це ж уже навіть науковий термін! Дивно, адже зараз нам ці слова здаються цілком звичними. І в повсякденному мовленні ми однозначно віддамо перевагу слову «промінь» аніж його історичному попереднику «луч». А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя означенню, без якого просто не можна уявити нинішній мовний запас — слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.
Мало хто знає, але Сергій Мержинський, кому був присвячений знаменитий лист «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», не відповідав Лесі взаємністю.
ін сприймав їхні стосунки як дружні, а то й ділові. І коли Українка йому освідчилась, холодно відповів «Ні…» Але нічого не змінюється: кохання до цього чоловіка стає любов’ю до його думок, його ідей. Справжню суть і глибину своїх почуттів вона вихлюпнула на папір у ніч на 18 лютого 1901 року, написавши біля ліжка вмираючого Сергія Мержинського поему «Одержима». І, навіть відходячи у кращий світ, Мержинський, замість очікуваних слів освідчення, прохав Лесю попіклуватись про інакшу жінку, яку він насправді кохав.
Мало хто знає, але деякі дослідники творчості Українки вважають, що у неї був роман з іншою видатною жінкою того часу – Ольгою Кобилянською.
Леся і справді підтримувала тісні взаємини з Кобилянською, проте їх радше можна назвати дружніми, аніж любовними. Прихильники теорії про нетрадиційну сексуальну орієнтацію поетеси такий висновок роблять із листувань, де Українка часто називає Кобилянську пестливими словами, зокрема «хтосічкою». Також стверджують, що схожі мотиви проглядаються в драмі Лесі «Блакитна троянда», яка до слова, в першій редакції мала назву «Нічні метелики».
Мало хто знає, але хворобливу і тендітну Лесю Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві».
Хоч сама Українка не вважала себе гідною і нігтя Франка. Її, як і Олену Пчілку, мали за надзвичайно сильну жінку. Сильну морально. І думка така була зовсім небезпідставною.
Мало хто знає, але існує астероїд, названий на честь поетеси.
Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року.
Мало хто знає, але в останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору.
Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дійсно дивував всіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова. Збереглась навіть фотографія – портрет Українки – зроблений саме в той період. Шкода, правда, що світлина чорно-біла, і ми не можемо розгледіти барв погляду поетеси.