Згідно з новою редакцією правопису
Мапа географії українських письменників та поетів
Таблиця присвят творів української літератури
№
Присвята
Твір
1
«Цвітові яблуні»
«Я (романтика)» М.Хвильового
2
Якову де Бельмену
«Кавказ» Т.Шевченка
3
Василю Жуковському
«Катерина» Т.Шевченка
4
Василю Григоровичу
«Гайдамаки» Т.Шевченка
5
Кононівським полям
«Intermezzo» М.Коцюбинського
6
Своєму батькові Юліанові
«Земля» О.Кобилянської
7
Любові всевишній
«Три зозулі з поклоном» Гр.Тютюнника
Місцевості та населені
пункти, де розгортаються основні події творів
Місто, село, територія, де відбуваються основні
події твору
Назва твору та його автор
Тополівка
«Україна в огні» О.Довженка
Харків
«Мина Мазайло» М. Куліша
Семигори
«Кайдашева сім’я»
І.Нечуя-Левицького
Піски
Хіба ревуть воли, як ясла
повні?»
Панаса Мирного та Івана Білика
Україна, Сибір, Петербург
«Сон» Т.Шевченка
Хмарище, Київ, Ніжин
«Чорна рада» П.Куліша
Біля Кононівки
«Intermezzo» М.Коцюбинського
У степах під Компаніївкою
«Подвійне коло» Ю.Яновського
Тайга, Сибір, праліси Сіхоти-Аліня
«Тигролови» І.Багряного
Близький схід, пустеля
«Мойсей» І.Франка
Харківщина, на річці Оскіл
«Сом» Остапа Вишні
Карпати, Гуцульщина, біля річки Черемош
«Тіні забутих предків» М.Коцюбинського
Особливості відмінювання іменників ІІ відміни
1. Іменники середнього роду в Р. в.
однини у твердій та мішаній групі закінчуються тільки на –а (прізвище —
прізвища), у м’якій групі — на –я (обличчя — обличчя, узбіччя — узбіччя).
2. У Р. в. однини іменників чоловічого роду другої
відміни бувають закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від значення слова:
Закінчення -а (-я)
Закінчення –у (-ю)
назви чітко окреслених
предметів, речей, які піддаються лічбі, тобто такі, що мають певну форму: листка,
ясена, портфеля (але: трону)
назви установ, організацій та
їх підрозділів: офісу, театру, департаменту, вокзалу, штабу
назви осіб, імена та прізвища:Шевченка, Трикоза, Лук'яна
назви явищ природи: жару,
грому, морозу, туману, граду, дощу, циклону
назви персоніфікованих осіб і
явищ:Мороза, Вітра, генія
назви матеріалів та речовин:цукру, оцту, граніту, гіпсу (але:хліба,
вівса)
назви планет:Сатурна, Марса, Місяця
сукупність, збірні поняття:оркестру, танцю, батальйону,
гурту (але: гуртка, садка, табуна)
назви небесних тіл: астероїда,
метеорита
назви почуттів, фізичного і
психічного стану: жалю, жаху, болю, сміху, гніву, страху, суму (але:гріха)
назви днів тижня та місяців:понеділка, вересня, червня
назви середовища, чітко не
окресленого простору: краю, лугу, яру, рову, простору, небокраю (але:бугра,
горба, хутора, берега та зменшені форми, наприклад: ліска, лужка)
назви тварин, дерев: вола,
клена
назви дії, процесів: відльоту,
переїзду, крику, виступу (але: ривка, стрибка, стусана, пікніка)
ж) назви різних мір, площі,
довжини, ваги, часу: кілометра, акра, кара- . та (але: віку, кварталу,
ранку, року)
абстрактні поняття, кущові і
трав'янисті рослини, сорти дерев: прогресу, слуху, характеру, гороху,
барвінку (але: будяка, чагаря)
з) наукові терміни: префікса,
метода, сектора
назви держав і територій: Китаю,
Тунісу, Криму, Донбасу
и) назви населених пунктів: Харкова,
Парижа, Голосієва, Орла, Сурожа, Гадяча, Севастополя, Відня
назви населених пунктів, у яких
друга частина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення -у, -ю:Красного Лиману, Березового Гаю
географічні назви з наголосом
на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (єв),-ин (їн):Дінця, Дніпра, Чугуєва,
Волхова, Канева, Козятина
терміни іншомовного походження,
літературознавчі терміни: розподілу, жанру, епосу, памфлету (але:дифірамба, мадригала)
назви грошових одиниць, а також
числові назви: долара, фунта, карбованця, мільярда, мільйона
спортивні терміни, назви
танців, будівель, споруд та їх частин: міні-футболу, волейболу, вальсу
(але: гопака, козачка), стадіону, палацу, даху
назви машин, деталей: мерседеса,
москвича, комбайна, трамвая, двигуна
назви процесів, станів,
властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя:розвитку, колоквіуму, ритму,
часу, хисту
назви нечітко окреслених
предметів, у яких наголос падає на закінчення: тягаря, гопака
складні слова, що не мають
суфіксів, крім назв істот:самоаналізу, живопису,
родоводу, світогляду, телекому (але: пароплава, електровоза, телевізора,
телетайпа)
слова іншомовного походження,
що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури
та частини їх, а також українські суфіксальні слова-терміни:конуса, домкрата, ребуса,
відмінка, графіка, ромба, іменника, прямокутника, перпендикуляра (але: роду,
виду, способу, складу, синтаксису, стану)
іменники, що мають префікси,
крім назв істот: обліку, відклику, усміху, поспіху, експорту
частини тіла, органи: носа,
нігтя (але: стравоходу, мозку)
назви річок, у яких наголос не
падає на закінчення, а також назви озер, гір, островів, течій і т. ін.: Дунаю,
Бугу, Нілу, Єнісею, Уралу, Кавказу, Мічигану, Паміру, Криту
ДАНА ТАБЛИЦЯ СТАНЕ У ПРИГОДІ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗНО З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. У НІЙ ДУЖЕ ЗРУЧНО СТРУКТУРОВАНО СТИЛІ ЛІТЕРАТУРИ, ПИСЬМЕННИКИ, ЇХНІ ТВОРИ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО ДАНОГО СТИЛЮ, ЖАНРИ ТВОРІВ. ЦЕ НАДЗВИЧАЙНО КОРИСНИЙ І ПОТРІБНИЙ МАТЕРІАЛ
СТИЛІ ПИСЬМЕННИКИ ТВОРИ ЖАНРИ
Мапа географії українських письменників та поетів
Таблиця присвят творів української літератури
№ |
Присвята |
Твір |
1
|
«Цвітові яблуні»
|
«Я (романтика)» М.Хвильового
|
2
|
Якову де Бельмену
|
«Кавказ» Т.Шевченка
|
3
|
Василю Жуковському
|
«Катерина» Т.Шевченка
|
4
|
Василю Григоровичу
|
«Гайдамаки» Т.Шевченка
|
5
|
Кононівським полям
|
«Intermezzo» М.Коцюбинського
|
6
|
Своєму батькові Юліанові
|
«Земля» О.Кобилянської
|
7
|
Любові всевишній
|
«Три зозулі з поклоном» Гр.Тютюнника
|
Місцевості та населені
пункти, де розгортаються основні події творів
Місто, село, територія, де відбуваються основні
події твору
|
Назва твору та його автор
|
Тополівка
|
«Україна в огні» О.Довженка
|
Харків
|
«Мина Мазайло» М. Куліша
|
Семигори
|
«Кайдашева сім’я»
І.Нечуя-Левицького
|
Піски
|
Хіба ревуть воли, як ясла
повні?»
Панаса Мирного та Івана Білика
|
Україна, Сибір, Петербург
|
«Сон» Т.Шевченка
|
Хмарище, Київ, Ніжин
|
«Чорна рада» П.Куліша
|
Біля Кононівки
|
«Intermezzo» М.Коцюбинського
|
У степах під Компаніївкою
|
«Подвійне коло» Ю.Яновського
|
Тайга, Сибір, праліси Сіхоти-Аліня
|
«Тигролови» І.Багряного
|
Близький схід, пустеля
|
«Мойсей» І.Франка
|
Харківщина, на річці Оскіл
|
«Сом» Остапа Вишні
|
Карпати, Гуцульщина, біля річки Черемош
|
«Тіні забутих предків» М.Коцюбинського
|
Особливості відмінювання іменників ІІ відміни
1. Іменники середнього роду в Р. в.
однини у твердій та мішаній групі закінчуються тільки на –а (прізвище —
прізвища), у м’якій групі — на –я (обличчя — обличчя, узбіччя — узбіччя).
2. У Р. в. однини іменників чоловічого роду другої
відміни бувають закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від значення слова:
Закінчення -а (-я)
|
Закінчення –у (-ю)
|
назви чітко окреслених предметів, речей, які піддаються лічбі, тобто такі, що мають певну форму: листка, ясена, портфеля (але: трону) |
назви установ, організацій та їх підрозділів: офісу, театру, департаменту, вокзалу, штабу |
назви осіб, імена та прізвища:Шевченка, Трикоза, Лук'яна |
назви явищ природи: жару, грому, морозу, туману, граду, дощу, циклону |
назви персоніфікованих осіб і явищ:Мороза, Вітра, генія |
назви матеріалів та речовин:цукру, оцту, граніту, гіпсу (але:хліба, вівса) |
назви планет:Сатурна, Марса, Місяця |
сукупність, збірні поняття:оркестру, танцю, батальйону, гурту (але: гуртка, садка, табуна) |
назви небесних тіл: астероїда, метеорита |
назви почуттів, фізичного і психічного стану: жалю, жаху, болю, сміху, гніву, страху, суму (але:гріха) |
назви днів тижня та місяців:понеділка, вересня, червня |
назви середовища, чітко не окресленого простору: краю, лугу, яру, рову, простору, небокраю (але:бугра, горба, хутора, берега та зменшені форми, наприклад: ліска, лужка) |
назви тварин, дерев: вола, клена |
назви дії, процесів: відльоту, переїзду, крику, виступу (але: ривка, стрибка, стусана, пікніка) |
ж) назви різних мір, площі, довжини, ваги, часу: кілометра, акра, кара- . та (але: віку, кварталу, ранку, року) |
абстрактні поняття, кущові і трав'янисті рослини, сорти дерев: прогресу, слуху, характеру, гороху, барвінку (але: будяка, чагаря) |
з) наукові терміни: префікса, метода, сектора |
назви держав і територій: Китаю, Тунісу, Криму, Донбасу |
и) назви населених пунктів: Харкова, Парижа, Голосієва, Орла, Сурожа, Гадяча, Севастополя, Відня |
назви населених пунктів, у яких друга частина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення -у, -ю:Красного Лиману, Березового Гаю |
географічні назви з наголосом на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (єв),-ин (їн):Дінця, Дніпра, Чугуєва, Волхова, Канева, Козятина |
терміни іншомовного походження, літературознавчі терміни: розподілу, жанру, епосу, памфлету (але:дифірамба, мадригала) |
назви грошових одиниць, а також числові назви: долара, фунта, карбованця, мільярда, мільйона |
спортивні терміни, назви танців, будівель, споруд та їх частин: міні-футболу, волейболу, вальсу (але: гопака, козачка), стадіону, палацу, даху |
назви машин, деталей: мерседеса, москвича, комбайна, трамвая, двигуна |
назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя:розвитку, колоквіуму, ритму, часу, хисту |
назви нечітко окреслених предметів, у яких наголос падає на закінчення: тягаря, гопака |
складні слова, що не мають суфіксів, крім назв істот:самоаналізу, живопису, родоводу, світогляду, телекому (але: пароплава, електровоза, телевізора, телетайпа) |
слова іншомовного походження, що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та частини їх, а також українські суфіксальні слова-терміни:конуса, домкрата, ребуса, відмінка, графіка, ромба, іменника, прямокутника, перпендикуляра (але: роду, виду, способу, складу, синтаксису, стану) |
іменники, що мають префікси, крім назв істот: обліку, відклику, усміху, поспіху, експорту |
частини тіла, органи: носа, нігтя (але: стравоходу, мозку) |
назви річок, у яких наголос не падає на закінчення, а також назви озер, гір, островів, течій і т. ін.: Дунаю, Бугу, Нілу, Єнісею, Уралу, Кавказу, Мічигану, Паміру, Криту |
ДАНА ТАБЛИЦЯ СТАНЕ У ПРИГОДІ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗНО З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. У НІЙ ДУЖЕ ЗРУЧНО СТРУКТУРОВАНО СТИЛІ ЛІТЕРАТУРИ, ПИСЬМЕННИКИ, ЇХНІ ТВОРИ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО ДАНОГО СТИЛЮ, ЖАНРИ ТВОРІВ. ЦЕ НАДЗВИЧАЙНО КОРИСНИЙ І ПОТРІБНИЙ МАТЕРІАЛ
СТИЛІ ПИСЬМЕННИКИ ТВОРИ ЖАНРИ
Орнаменталізм
|
–
|
“Слово про похід Ігорів”
|
поема, героїчна пісня
|
Монументалізм
|
Нестор
|
“Повість минулих літ”
|
літопис
|
Бароко
|
Г.Сковорода
|
“De libertate”
“Всякому місту – звичай і права” “Бджола та Шершень” |
лірика гром.
лірика гром. Байка епічна |
Класицизм
|
І. Котляревський
|
“Наталка Полтавка”
“Енеїда” |
драма
поема |
Сентименталізм
|
Г. Квітка-Основ’яненко
|
“Маруся”
|
повість соц.-побут.
|
Романтизм
|
Т.Шевченко
|
“До Основ’яненка”
“Катерина” “Гайдамаки” |
лірика
поема поема |
П. Куліш
|
“Чорна рада”
|
роман істор.
| |
М. Вовчок (Вілінська)
|
“Максим Гримач”
|
оповідання
| |
О. Гончар
|
“За мить щастя”
|
новела
| |
В. Сосюра
|
“Любіть Україну”
|
лірика гром.
| |
Реалізм
|
Т.Шевченко
|
“Мені однаково”
“Кавказ” “Сон” (комедія) “І мертвим і живим…” “Заповіт” |
лірика невільнича
поема сатир. поема сатир. поема-послання лірика |
І. Нечуй-Левицький
|
“Кайдашева сім’я”
|
повість сусп.-побут.
| |
П. Мирний (Рудченко)
|
“Хіба ревуть воли як ясла повні?”
|
роман соц.-псих.
| |
І. Карпенко-Карий (Тобілевич)
|
“Мартин Боруля”
|
трагікомедія
| |
Модернізм
|
М. Куліш
|
“Мина Мазайло”
|
трагікомедія
|
І. Драч
|
“Балада про соняшник”
|
лірика
| |
Неоромантизм
|
Л. Українка (Косач)
|
“Contra spem spero!”
“Лісова пісня” |
лірика гром.
драма-феєрія |
І.Франко
|
“Гімн”
“Чого являєшся мені у сні” “Мойсей” |
лірика гром.
Лірика інтимна поема-притча | |
М. Коцюбинський
|
“Тіні забутих предків”
|
повість
| |
О.Кобилянська
|
“Земля”
|
повість соц.-псих.
| |
О. Довженко
|
“Україна в огні”
“Зачарована Десна” |
кіноповість
кіноповість | |
Г. Тютюнник
|
“Три зозулі з поклоном”
|
новела
| |
Л. Костенко
|
“Маруся Чурай”
“Страшні слова, коли вони мовчать” “Українське альфреско” |
роман у віршах істор.
лірика лірика | |
І. Багряний (Лозов’ягін)
|
“Тигролови”
|
роман пригодн.
| |
М. Вороний
|
“Блакитна Панна”
|
лірика
| |
П. Тичина
|
“О панно Інно”
“Арфами, арфами..” “Ви знаєте як липа шелестить” |
лірика
лірика лірика | |
Богдан-Ігор Антонич
|
“Різдво”
|
лірика
| |
Ю. Яновський
|
“Вершники”
|
роман у новелах
| |
Неокласицизм
|
М. Рильський
|
“Молюсь і вірю”
|
лірика
|
Є. Маланюк
|
“Стилет чи стилос”
|
лірика
| |
Імпресіонізм
|
М. Коцюбинський
|
“Intermezzo”
|
новела
|
В. Винниченко
|
“Момент”
|
новела
| |
Експресіонізм
|
В. Стефаник
|
“Камінний хрест”
|
новела
|
М. Хвильовий (Фітільов)
|
“Я (романтика)”
|
новела
| |
Екзистенціалізм
|
В. Підмогильний
|
“Місто”
|
роман урбаніст.
|
Символізм
|
О. Олесь (Кандиба)
|
“Чари ночі”
“О слово рідне! Орле скутий!” |
лірика
лірика |
Сюрреалізм
|
В. Стус
|
“Як добре те, що смерті не боюсь я”
“О земле втрачена, явися!” |
лірика
лірика невільн. |
Неонародники
|
А. Малишко
|
“Пісня про рушник”
|
пісня
|
В. Симоненко
|
“Лебеді материнства”
|
лірика
| |
О. Вишня (Губенко)
|
“Моя автобіографія”
“Сом” |
усмішка
|
Немає коментарів:
Дописати коментар